- зужиткований
- —————————————————————————————зужитко́ванийдієприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
зужиткований
Смотреть что такое "зужиткований" в других словарях:
зужиткований — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зужиткувати. 2) у знач. прикм. Те саме, що зужитий 2). Зужитковані словесні штампи … Український тлумачний словник
банальний — 1) (який утратив виразність, набрид через часте повторення), стертий, у[в]тертий, зужитий, зужиткований 2) (неориґінальний, надто звичайний, позбавлений свіжости, своєрідности), плаский, неориґінальний, тривіяльний книжн … Словник синонімів української мови
